Dowód rzeczowy | Wystawa i pokaz filmu
Dowód rzeczowy w Galerii Baszta
26 lipca o godzinie 19:00 zapraszamy na wernisaż wystawy „Dowód rzeczowy” ukraińskich artystów Kostiantyna Zorkina i Vladyslava Yudina. W ramach wydarzenia o 19:30 będziemy oglądać poetycki film krótkometrażowy „The Hill” Kostiantyna Zorkina i Sandro Garibashviliego, po którym odbędzie się dyskusja z kuratorką wystawy – Marią Varlyginą.
ENG VERSION BELOW
український переклад нижче
Dowód rzeczowy, czyli „Język znaków” Kostiantyna Zorkina i „Rzecz/Trutka” Vladyslava Yudina
Sztuka jest materialnym dowodem istnienia duszy, mówi Kostiantyn Zorkin. Kiedy rzecz staje się dowodem i traci swoją codzienną funkcję, wtedy ona wkracza na scenę historii — oświadcza. Rzecz ma większą moc mówienia niż sami ludzie, powtarza ich głosy, jednak przemawia we własnym języku.
Prace „Język znaków” Kostiantyna Zorkina i „Rzecz/Trutka” Vladyslava Yudina mówią o zewnętrznej i wewnętrznej energii, która łączy człowieka z rzeczywistością. „Język znaków” przedstawia rzeźbiarski kod, w którym połączenie archetypowych obrazów tworzy autorski mit o człowieku.
Z kolei „Recz/Trutka” opowiada historię ciała jako tymczasowej, wrażliwej powłoki duszy, która nieustannie słabnie pod presją czasu. Duchowa trucizna zmienia sylwetkę, przenika przez skórę, wypełnia organy ukryte w jaskini szkieletu i grozi człowiekowi nieodwracalną śmiercią.
Sztuka świadczy o ciężkiej pracy duszy i ducha. Artysta daje rzeczy swoje myśli, swój ograniczony czas na ziemi i ograniczoną siłę swojego ciała. Rzecz przyjmuje wszystko, pochłania czaso-przestrzeń. Rzecz — portal. Rzecz — świadek. Rzecz jest silniejsza od człowieka, ale tylko dzięki wierze ludzi w moc rzeczy.
Dowód rzeczowy – artyści
Kostiantyn Zorkin
Jako artysta zajmuje się performansem, instalacją, teatrem lalkowym, rzeźbą, grafiką, malarstwem. Rekonstruuje archaiczne praktyki rytualne, pracuje z przedmiotami niefunkcjonalnymi, tworzy własną mitologię, komponenty performatywne i interaktywne, a także bezpośrednią pracę manualną z naturalnymi materiałami (najczęściej drewnem).
Jest autorem kilku przedstawień lalkowych. Obecnie współpracuje z dyrektorem Charkowskiego Teatru Lalek Oksaną Dmitrievą przy spektaklach w Charkowie i Lwowie.
Jako wykładowca pracuje w projektach, których celem jest rozwój nowych form edukacji w zakresie sztuki współczesnej. Jednym z jego eksperymentów w metodyce nauczania rysunku była książka „Ilustracja. Kroniki kursu” (2019). Wykładał w „Akademii Sztuk Wizualnych” w Charkowie, „Chekachkov Photo Academy”, pracowni „Art-Peopke”, Charkowskiej Szkole Architektury.
Vladyslav Yudin
Rzeźbiarz, od kilku lat zajmuje się ceramiką. Konstruuje mechaniczne zabawki gliniane i duże rzeźby ceramiczne. Uczy rzeźby i ceramiki, od kilku lat pracuje z osobami niewidomymi, jest współkuratorem projektu „Rzeźbienie dotykiem”. Głównym tematem, z którym pracuje autor, jest wewnętrzna przemiana człowieka poprzez bodźce zewnętrzne, poszukiwanie przejawów życia duchowego w wymiarze fizycznym.
Mariia Varlygina
Kuratorka, fotografka, redaktorka i autorka tekstów o sztuce ukraińskiej. Interesuje się językiem fotografii oraz rolą fotografii w sztuce interdyscyplinarnej. W swoich projektach wykorzystuje przedmioty codziennego użytku i rutynę jako symptomy egzystencjalnych sprzeczności i ciemnych plam życia.
O filmie „The Hill”
2021, 25 min.
ilm jest wynikiem sześcioletniej pracy, zgłębiającej tematykę mitu, rytuału i mistycyzmu. Głównymi lokacjami filmowymi były pracownia artystyczna Kostiantyna Zorkina oraz dwa znaczące krajobrazy, które są niezbędne w twórczej podróży autorów.
Kanwę filmu stanowi sztuka performansu Kostiantyna Zorkina i Sandro Garibashvili. Podejście do pracy przybiera formę szamańskich rytuałów, wymaga inżynierii oryginalnych narzędzi i budowania unikalnej relacji z krajobrazami i przestrzeniami miejskimi.
Koncepcja i fabuła filmu jest autorską kreacją jego autorów, dla której inspirację znaleziono w książkach Philipa K. Dicka „Czy androidy śnią o elektrycznych owcach” i „Tybetańskiej księdze umarłych”. Te prace łączy próba zrozumienia duszy ludzkiej, jej znaczenia dla naszego istnienia i możliwości jej wyzwolenia.
Interakcja między trzema stabilnymi elementami filmu, bohaterem płci męskiej i żeńskiej oraz ikoną wzgórza, przybiera formę kołysanki, opowiedzianej w poetyckiej narracji, napisanej przez Sandro Garibashvili z muzyką Alexis Emilianoff.
Wstęp wolny!
Harmonogram wystawy: 26.07. — 27.08. 2023
Po wernisażu wystawa dostępna po wcześniejszym umówieniu. Tel. 12 420 49 62
UA
26 липня о 19:00 запрошуємо на відкриття виставки „Речовий доказ” українських митців Костянтина Зоркіна та Владислава Юдіна.
О 19:30 відбудеться показ поетичного короткометражного фільму Костянтина Зоркіна та Сандро Гарібашвілі „The Hill” та обговорення разом з кураторкою виставки Марією Варлигіною.
„Мова знаків” Костянтин Зоркін та „Річ/Отрута” Владислав Юдін
Мистецтво є матеріальним доказом душі — стверджує Костянтин Зоркін. Коли річ стає речовим доказом і втрачає свою буденну функцію, вона входить на сцену історії — вона свідчить. Річ має силу промовляти виразніше за самих людей, лунає їх голосами, створює свою власну мову.
Роботи „Мова знаків” Костянтина Зоркіна та „Річ/Отрута” Владислава Юдіна говорять про зовнішню і внутрішню енергію, що поєднує людину з дійсністю. „Мова знаків” подає скульптурний шифр, де поєднання архетипових образів творять авторський міф людини. Натомість „Річ/Отрута” оповідає про тіло як тимчасову, вразливу оболонку душі, що вдягнута у лати плоті і невпинно слабшає під тиском часу. Духовна отрута змінює тіло, проникає під шкіру, знаходить сховані у скелетній печері органи та загрожує людині незворотністю смерті.
Мистецтво свідчить важку працю душі та духу. Митець віддає речі свої думки, скінчений час на землі та обмежені сили тіла. Річ приймає все, вбирає в себе час і простір. Річ — портал. Річ — свідок. Річ сильніша за людину, але тільки завдяки вірі людей у силу речей.
Про митців
Костянтин Зоркін
Як митець працює у галузі перформансу, інсталяції, лялькового театру, скульптури, графіки, живопису. Переосмислює архаїчні ритуальні практики, працює з нефункціональними предметами, створює власну міфологію, перформативні та інтерактивні складові, а також безпосередня ручна робота з натуральними матеріалами (найчастіше – дерево).
Є автором декількох лялькових вистав. Зараз співпрацює з режисеркою Харківського театру ляльок Оксаною Дмітрієвою над виставами у Харкові та Львові.
Як викладач працює у проєктах, метою яких є розвиток нових форматів освіти у галузі сучасного мистецтва. Одним з його експериментів з методології викладання малюнку стала книга «Ілюстрація. Хроніки курсу» (2019). Викладав в «Академія візуальних мистецтв», Академії фотографії Ігоря Чєкачкова, Студії «Art-People», Харківській школі архітектури.
Владислав Юдін
Скульптор, останні роки працює з керамікою. Створює механічні глиняні іграшки та великі керамічні скульптури. Навчає скульптурі та гончарству, працює з незрячими людьми, є співкуратором проєкту „Ліплення на дотик”. Ключові теми проєктів: внутрішня трансформація людини через зовнішні збудники, проявлення духовного життя у фізичному.
Марія Варлигіна
Кураторка, фотографка, авторка текстів про сучасне українське мистецтво. Цікавиться мовою фотографії та її роллю у міждисциплінарному мистецтві. У своїх проєктах використовує предмети побуту та повсякденність як симптоми екзистенційних протиріч і темних плям життя.
Про фільм The Hill
2021 рік, 25 хв.
Фільм є результатом шестирічної роботи, присвяченої міфам, ритуалам та містиці. Основними місцями зйомок стали художня майстерня Костянтина Зоркіна та два значущі пейзажі, життєво важливі для творчого шляху авторів.
В основу фільму покладені перформативні практики Костянтина Зоркіна і Сандро Гарібашвілі. Підхід до роботи набув форми шаманських ритуалів, під час розробки він вимагав оригінальних інструментів і необхідного зв’язку з ландшафтами та міськими просторами.
Концепція та історія фільму є оригінальною розробкою його авторів, натхненням для яких стали твори Філіпа К. Діка «Чи мріють андроїди про електроовець» і «Бардо Тодол», а також Тибетська книга мертвих. Ці дві роботи об’єднує їхня спроба зрозуміти людську душу, її важливість для нашого буття та можливості її звільнення.
Взаємодія між трьома стабільними елементами у фільмі: чоловіком, жінкою та іконою пагорба, набуває форми колискової, переказаної через поетичну оповідь, написану Сандро Гарібашвілі і покладену на музику Алексісом Еміліановим.
Вхід вільний!
ENG
On July 26th at 7:00 PM, we invite you to the opening of the exhibition „Material Evidence” by Ukrainian artists Kostiantyn Zorkin and Vladyslav Yudin.
At 7:30 PM, we will be screening the poetic short film „The Hill” by Kostiantyn Zorkin and Sandro Garibashvili, followed by a discussion with the exhibition curator, Maria Varlygina.
Art is the material evidence of the existence of the soul, says Kostiantyn Zorkin. When an object becomes evidence and loses its everyday function, it enters the stage of history – it testifies. An object has the power to speak more clearly than people themselves; it echoes their voices, yet speaks in its own language.
The works „Language of Signs” by Kostiantyn Zorkin and „Object/Poison” by Vladyslav Yudin speak about the external and internal energy that connects humans with reality. „Language of Signs” presents a sculptural code in which the combination of archetypal images creates an author’s myth about humanity. On the other hand, „Object/Poison” tells the story of the body as a temporary, vulnerable shell of the soul, dressed in flesh and constantly weakening under the pressure of time. Spiritual poison transforms the body, penetrates through the skin, fills the organs hidden in the cave of the skeleton, and threatens humans with irreparable death.
Art testifies to the heavy work of the soul and spirit. The artist gives their thoughts, their limited time on Earth, and the limited strength of their body to objects. The object accepts everything, absorbs time-space – it is a portal and a witness. It is stronger than humans, but only thanks to people’s belief in the power of objects.
About artists
Kostiantyn Zorkin
As an artist, Kostiantyn Zorkin works in the fields of performance, installation, puppet theater, sculpture, graphics, and painting. He reinterprets archaic ritual practices, works with non-functional objects, creates his own mythology, and incorporates performative and interactive elements. He also engages in direct manual work with natural materials, most often wood.
Zorkin is the author of several puppet shows and currently collaborates with director Oksana Dmitrieva at the Kharkiv Puppet Theater on productions in Kharkiv and Lviv.
As an educator, he participates in projects aimed at developing new educational formats in the field of contemporary art. One of his teaching methodology experiments resulted in the book „Illustration. Chronicles of the Course” (2019). He has taught at the Academy of Visual Arts, Igor Chekachkov’s Academy of Photography, Art-People Studio, and the Kharkiv School of Architecture.
Vladyslav Yudin
Sculptor, who in recent years has been working with ceramics. Vladyslav creates mechanical clay toys and large-scale ceramic sculptures. The artist also acts as a teacher of sculpture and pottery, works with blind people, and is co-curator of the „Sculpting by touch” project. The key topics of the projects include the internal transformation of a person through external triggers and the manifestation of spiritual life in the physical.
Maria Varlygina
Curator, photographer and author of texts about contemporary Ukrainian art. Interested in the language of photography and the role of photography in interdisciplinary art. In her projects, she uses everyday objects and routine as symptoms of existential contradictions and dark spots of life.
About The Hill
2021, 25 min
The film is a result of a six year body of work, exploring the themes of myth, ritual and mysticism.The main filming locations were the artistic studio of Konstantin Zorkin, and two significant landscapes that are vital to the authors’ creative journey.
It is the performance art discipline of Konstantin and Sandro that served as the foundation for the film. The approach to the work takes the form of shamanic rituals, calls for engineering of original tools, and constructing a unique relationship with landscapes and urban spaces.
The concept and story of the film is an original creation of its authors, the inspiration for which was found in Philip K. Dicks,’ ‘Do Androids Dream of Electric Sheep,’ and ‘Bardo Thodol,’ The Tibetan Book of the Dead. These two works are united by their attempt to understand the human soul, its importance to our being and the possibilities, of its liberation.
The interaction between three stable elements in the film, the male and female hero and the icon of the hill, takes the form of a lullaby, retold through a poetic narrative, written by Sandro Garibashvili with a sound score by Alexis Emilianoff.
Free entrance!
